// A literary, self-ironic dev blog|
Третій блог. А може, і четвертий — я збився з ліку. До нього був WordPress, що ламався сам, і Next.js, який мені так і не дався. Цей я нарешті зібрав на власному фреймворку — і ось як він працює зсередини.
Один обгін за дві години, шість штрафів на піт-лейні, два герої в одному відбійнику й зламана машина на подіумі. Усі ниють, що Монако нудне. А ми з дружиною не відлипали від екрана.
Перший етап ECS для Spark позаду: стабільний API, наївний, але робочий sparse set і change detection з другої спроби. Потім я прогнав його проти пʼяти живих рушіїв і виявився в кілька разів повільнішим — розповідаю, чому це не катастрофа.
Передивився з сином «Чорнобиль», провалився в кролячу нору про електромережі й чомусь виліз звідти з власним ECS на Rust. Це та частина, де в мене є план — а отже, все під контролем.
Порозумнішалі моделі пообіцяли кожному движок для блогу за три години й двадцять баксів. І віддають — красиві робочі спагеті, які гадки не мають, що вони роблять. Тому я сів і місяць писав специфікацію замість коду.
У компанії оголосили тиждень ШІ. Дружина саме тоді викручувала гвинтики в телефоні. Я додав два до двох і дав собі рівно вісім днів: увесь код і вся графіка — від ШІ, я лише диригую.
Триста з чимось коробок по тому мене досі питають, у що пограти. Гаразд. Ось добірка ігор у різних категоріях, які не розчарують.
І ось нарешті приїхала, довгоочікувана й суперечлива покупка. Дуже хотів, але ціна та відгуки про її баланс змушували мене відкладати придбання. Трохи спонтанності — і ось вона в мене.
Скоро весна, і мене вже бере нудьга. Народилася ідея зробити мережевий топдаун-шутер у браузері на JavaScript у космічному сеттингу. Робоча назва проєкту STDS (Space Top Down Shooter).
Зараз 4 ранку, мене знову здолало безсоння. Зазвичай я йду працювати. Для мене це благодатна пора спокою та тиші — що ще потрібно, щоб писати красивий, підтримуваний код?